Старі архітектурні споруди приваблюють око не лише митців та істориків, а й біологів, які досліджують у них кажанів і рідкісних птахів. Покинуті горища цих будівель стають чудовим тихим пристанищем для нічних мешканців неба. Вони поселяються там на багато років, створюючи власні гнізда та колонії.
Про це йшлося під час виховної години у восьмому класі Ужгородської школи №6. Вчителька біології Ганна Попович і вчителька мистецтва Алла Петричко розповідали школярам, яке значення мають сакральні споруди для розвитку біорізноманіття на Закарпатті.
Вони пояснювали учням, чому збереження старих будівель однаково важливе для історії та екології. У межах заняття дітей познайомили з видовим і кількісним складом кажанів, які найчастіше мешкають під дахами сакральних споруд, ховаючись від гучного міського життя.
У робочих зошитах «Кажаноманія» учні побачили фотографії різних кажанів та їхніх умов проживання і прочитали цікаві факти про рукокрилих та можливості їх збереження. Виконуючи завдання, школярі закріпили свої знання та позмагалися один з одним.
Насамкінець, дітям наголосили, що саморуйнування та примусове знесення старих архітектурних споруд призводить до знищення популяцій червонокнижних видів кажанів: вечірниці рудої, вуханя звичайного, нічниці великої, підковика великого, кажана пізнього. Також школярам розповіли про творчий конкурс «Дивовижні тварини сакральних споруд», який покликаний привернути увагу до цих проблем, і запропонували взяти в ньому участь.
Захід проведено в рамках співпраці Institute of Ecological and Religious Studies-IERS (керівник Олександр Бокотей) із Союзом охорони природи Німеччини (NABU Bundesverband, NABU International), керівник проєкту Ivan Tymofeiev (NABU) за фінансової підтримки VGP Foundation.
Інформаційна служба ІЕРС