Офіційно в Україні – близько 3-х десятків хутрових ферм. “Україна без шкуродерень!” Із таким лозунгом активісти вийшли під комітет з питань екології. Закликають депутатів не бути байдужими та підтримати законопроєкт, який заборонить хутрові ферми вже через кілька років.
Так чи ні хутровим фермам в Україні?
Зоозахисники вступили в гостру дискусію із представниками хутрового бізнесу під час засідання парламентського комітету. Одні хочуть ферми заборонити, інші ж навпаки – лише врегулювати цю галузь.
Чи впливає бізнес на довкілля, чи гуманно тисячами вбивати норок заради хутра та й зрештою, який досвід Європейського Союзу – розбиралася журналістка “5 каналу” Ірина Сисак.
Із гучномовцем та промовистими плакатами кілька десятків зоозахисників вийшли на акцію.
“Ми тут для того, щоб відстояти право тварин на життя, хутрових тварин”, – каже активіст Зоровар.
“Шкуродерням не місце в Україні, ми повинні перестати використовувати, тварин, їхню шкіру чи хутро”, – говорить Тамара Хьюман, голова ГО “Кожна тварина”.
Відстоювати позицію збираються за круглим столом із хутровиками. Ті одразу за аргументи – працюють за європейськими стандартами, довкілля не забруднюють, та й за тваринами доглядають добре. Їх підтримують й деякі депутати.
“Може, нам ферми не закривати, а навпаки вести їхню роботу? Нехай успішна галузь працює, платить податки, створює нові робочі місця”, – пропонує нардеп “Слуги народу” Сергій Литвиненко.
Офіційно в Україні – близько 3-х десятків ферм. На них працюють 1500 осіб. За рік на фермах вбивають понад 600 тисяч норок. Усе виготовлене хутро відправляють за кордон, там за нього правлять щороку мільйони доларів. Платять і податки.
“Надходження податкових платежів в бюджети різних рівнів в розмірі до 30 млн грн щороку”, – зазначає Володимир Федина, голова асоціації звірників України. Такі надходження до бюджету розкритикували зоозахисники.
“Якщо порахувати у відповідності до бюджету України, то ваші надходження становлять нуль, нуль, нуль і далі з’являються цифри після коми, тобто шикарних надходжень до бюджету немає”, – уточнює Катерина Сорока, співзасновниця го “Єдина планета”.
Як і немає гуманного ставлення, додають противники такого бізнесу. Пояснюють, норки – хижі тварини, і утримання в клітках завдає шкоди їхнім природнім інстинктам.
“Ось ця клітка зроблена за так званими європейськими стандартами, нічого спільного із добробутом хижої тварини вона не має”, – показує Павло Вишебаба, координатор компанії HUTROOFF.
Звірівники ж захищаються – ця норка – виведена спеціально для кліткового утримання.
“Згідно з українським законодавством, це така сама тварина, як курка, свиня, корова, вівця”, – зазначає Володимир Федина. Сперечалися опоненти і про вплив на довкілля.
“Забруднення води, забруднення ґрунтів, забруднення повітря і підвищення захворюваностей у тих територіях, на яких є ці хутрові ферми” – повідомляє Кіра Рудик, народна депутатка від “Голосу”.
Не використовуємо хімікатів взагалі, ні формальдегідів, якими лякають, ні важких металів”, – розповідає власник ферми Олександр Харченко. Поки в Україні лише дискутують, 13 країн Європи згорнули хутровий бізнес.
“У Нідерландах обмежують хутрове виробництво, і вони шукають, на їхній погляд, країни 3-го світу, де ця сфера не врегульована, де можна підкупити. На жаль, на їхню думку такою країною є і Україна” – зазначає Олександр Тодорчук, засновник гуманістичного руху UAnimals.
Хутровики та прибічники цього бізнесу серед депутатів пропонують свій законопроєкт. “Ми пропонуємо на законодавчому рівні затвердити і осучаснити всі норми, і розвивати цю галузь, залучати інвестиції”, – заявляє нардеп групи “Довіра” Валерій Давиденко.
Їхні опоненти мають свій. “Законопроєкт не просто забороняє виробництво, він вводить перехідний період. За ці 5 років Кабмін має забезпечити перекваліфування і працевлаштування працівників”, – повідомляє Павло Вишебаба.
Спільної позиції за круглим столом так і не знайшли. Далі справа за комітетом з питань екологічної політики – саме він вирішуватиме, який з двох документів виносити на розгляд під купол.