ІЕРС

Інститут еколого-релігійних студій
Пошук

Резолюція міжнародної конференції «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СТВОРІННЯ ТА ЕНЕРГЕТИЧНІ ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ У СХІДНІЙ ЄВРОПІ»

Share:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Email
WhatsApp

РІШЕННЯ
міжнародної науково-практичної конференції
«ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СТВОРІННЯ ТА ЕНЕРГЕТИЧНІ ВИКЛИКИ
СЬОГОДЕННЯ У СХІДНІЙ ЄВРОПІ»,
що відбулася 6–11 травня 2011 року в м. Ужгороді
на базі Катехитичного духовного центру
(Ужгородський монастир сестер ордену Згромадження Ісуса)


Організаторами конференції виступили: кафедра екології та охорони
навколишнього природного середовища ДВНЗ «Ужгородський національний
університет»; кафедра католицької теології християнської соціальної етики
(Університет Людвіга Максиміліана, м. Мюнхен, ФРН); Комісія з екології і
мігрантів Римо-католицької Конференції єпископів України; Комісія з екології
Мукачівської греко-католицької єпархії; Бюро Києво-Галицького Верховного
Архієпископства з питань екології; Ужгородська греко-католицька
богословська академія імені Блаженного Теодора Ромжі, Благодійний фонд
«Церква і навколишнє середовище» за підтримки Німецького федерального
фонду з навколишнього середовища (DBU).
Конференція продовжила низку щорічних форумів по відповідальності за
Створіння, ініційованих Церквою та суспільним рухом за збереження довкілля
в Україні. На конференції були розглянуті можливості активізації суспільного
діалогу Церквою і в Церкві з приводу відповідального ставлення до
глобальних еколого-енергетичних викликів сьогодення у Східній Європі, при
тісній співпраці з органами влади, місцевого самоврядування, науковими
установами, освітніми закладами та громадськістю.
Організатори конференції ставили за мету пошук шляхів по здійсненню
відповідальності за створіння в контексті енергетичних викликів сьогодення.
Упродовж трьох днів роботи конференції були заслухані й обговорені 22
доповіді, які стосувались найбільш актуальних проблем, що стоять перед
Україною і Східною Європою загалом, а саме:
– стратегія сталого енергозабезпечення;
– кліматичні зміни як моральний виклик людству;
– екологічна освіта і виховання;
– відповідальність за створіння в тіні Чорнобиля;
– екологічний слід і відповідальність за створіння;
– екологічні загрози в Східній Європі і шляхи їх подолання;
– теологія створіння;
– церковний екоменеджмент.
На пленарних і секційних засіданнях виступили і запропонували своє
бачення шляхів реалізації стратегії енергоефективності, сталого розвитку та

попередження змін клімату в Україні та Європі ієрархи і духовенство Римокатолицької церкви, Мукачівської Греко-Католицької єпархії, Української
Греко-католицької церкви, Української Православної церкви (МП), Духовного
управління мусульман України, представники Закарпатської обласної ради,
Управління освіти і науки Закарпатської облдержадміністрації, науковці ДВНЗ
«Ужгородський національний університет», Києво-Могилянської академії,
Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, Закарпатської
філії Славістичного університету, представники природоохоронних органів,
зокрема неурядових громадських організацій, – Всеукраїнської екологічної
ліги, Карпатського екологічного клубу «Рутенія», екоцентру «Тиса»,
cоціально-екологічної громадської організації «Чистий берег», організації
громадянського суспільства територіального гендерного центру «Сільська
Родина». В роботі форуму також взяли участь академіки, професори, доценти,
аспіранти багатьох вишів України, представники засобів масової інформації,
громадськості.
Учасники конференції відзначили, що пастирська і місіонерська
діяльність Церкви повинна враховувати сучасні глобальні виклики цивілізації
та в перспективі гнучко реагувати на них. Церква на засадах відповідальності
повинна займати чітку і недвозначну позицію з екологічно релевантних питань
сучасності. Учасники конференції наголосили на важливості впровадження
енергозберігаючих технологій і екологічно прийнятного енергозабезпечення
як запоруку попередження кліматичних змін.
У рамках форуму були проведені круглі столи, дискусії, в ході яких були
напрацьовані конкретні пропозиції щодо подальшої співпраці церкви, науки,
влади і громадськості задля збереження Створіння – Природи. Учасники
звернули увагу на проблеми довкілля, зокрема на зміни клімату, які в значній
мірі спричинені недолугим енергетичним менеджментом. Ці проблеми можна
вирішити лише об’єднавши зусилля влади, НУО, Церкви.
Відповідно до рішень попередніх конференцій узгоджено продовжити й
інтенсифікувати створення постійно діючих робочих груп по координації
ініціатив з охорони навколишнього природного середовища при
адміністративних органах усіх церков і релігій в Україні. Для цього було б
корисним перейняти вдалий досвід Римо-католицької і Протестантської
церков ФРН по формуванню при єпархіях мережі відповідальних за стан
довкілля. Добре діючі локальні мережі уповноважених із питань довкілля
допоможуть церквам координувати енвайронментальну роботу. Добрим
прикладом початку такої роботи може слугувати створення Бюро з питань
екології УГКЦ, Комісії з Екології Мукачівської греко-католицької Єпархії,
Комісії з екології Римо-католицької церкви в Україні та Інформаційного
центру при ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Необхідно
також багато зробити в напрямку зміни свідомості всередині Церкви. Важливо
пам’ятати, що священики мають широкі можливості по донесенню до вірян
екологічно-значимої інформації, але поки що не мають відповідних знань і

досвіду в природоохоронній сфері. У зв’язку з цим необхідно продовжити
практику підготовки семінаристів, катехитів та студентів в еколого-освітній
сфері і, зокрема, включити енвайронменталістику до навчальних програм усіх
богословських факультетів. Актуальним є також проведення навчальних
семінарів у сфері збереження довкілля для священиків хоча би на рівні
деканатів і благочинів. При цьому слід необхідно розуміти, що екологопросвітницька робота серед священиків почне давати результати не відразу, аbчерез певний час.
Перспективним є використання успішного досвіду Єпископської
конференції Німеччини по підготовці документів з екологічно важливих
проблем, наприклад – з питань змін клімату в 2006 році.
Учасники конференції зазначають, що:
– необхідно значно розширити рамки існуючої співпраці насамперед в
освітньо-виховній площині, доповнюючи її конкретними прикладами по
інформуванню вірників щодо сфери енергозбереження, використання
альтернативних джерел енергії чи екологічної освіти загалом;
– важливо активізувати співпрацю з НУО, науково-дослідними
інститутами, навчальними закладами і міжнародними організаціями з метою
отримання ширшої і всебічної інформації відносно екологічних викликів
сьогодення;
– актуальним для цивілізації є розуміння того, що безперервним
збільшенням використання джерел енергії суспільство впливає не тільки на
вичерпання згаданих джерел, але й на зміни клімату Планети, про що
неодноразово наголошують науковці та віддзеркалюють засоби масової
інформації. Крім того, надмірне використання традиційних джерел енергії
значно впливає на забруднення довкілля та на стан здоров’я людини. Тому для
суспільства залишається лише один шлях – ощадливо користуватись
традиційними джерелами енергії та поступово переходити на альтернативні,
зокрема на джерела відновлювальної енергетики;
– лише законодавчими методами досягти ощадливого використання
енергетичних запасів неможливо, оскільки користувачі визначають кількість
енергії, яка має задовольнити їх бажання і потреби. Постійно і насильно
обмежувати громадян у забезпеченні енергією й іншими ресурсами країни
світу не можуть. Тому відповідний перехід до ощадливого використання
енергії та відновлювальної енергетики повинні зробити як самі громадяни цих
держав, так і людство взагалі. Для цього суспільство повинно мати високу
екологічну свідомість і відповідальність перед природою. Таку свідомість
потрібно виховувати. Виховання відповідальності за природу намагаються
проводити держава через систему освіти, науки, природоохоронну систему та
екологічні рухи різноманітного спрямування. В останні десятиріччя до цього
процесу починає долучатись і церква, яка усвідомлює екологічну проблему
людства і вважає одним зі своїх завдань формувати відповідальність за

створіння (природу) у своїх вірників та всього суспільства взагалі. Свідченням
цього є ряд форумів, організованих нею та присвячених екологічній
проблематиці й реалізації стратегії сталого розвитку…
Учасники конференції наголошують:
– ефективність енергетичної галузі та стан енергозаощадження в Україні
знаходяться на невисокому рівні розвитку;
– економія енергії важлива як в економічному плані, так і в ключі
гальмування процесів кліматичних змін;
– для України, як аграрної країни, кліматичні зміни несуть негативні
наслідки, особливо у сільськогосподарському виробництві;
– важливо переглянути «Енергетичну стратегію України до 2030 року» з
врахуванням значного потенціалу енергозбереження та енергоефективності,
який є в Україні. Водночас важливим є приділення більшої уваги розвитку
відновлювальних та альтернативних джерел енергії. Необхідно, щоб
відповідальні особи підходили до проблеми з усією серйозністю, тому що:
– прийнята енергетична стратегія не враховує проблему зміни клімату. В
той самий час енергетичний сектор є найбільшим джерелом викидів
парникових газів в атмосферу;
– створення 22 додаткових блоків АЕС збільшить імовірність виникнення
аварійних ситуацій;
– при реалізації цієї стратегії не враховуються витрати на зберігання,
утилізацію відпрацьованого ядерного палива, а тому актуальним є також
питання справедливості відносно майбутніх поколінь;
– в суспільстві існує певна недовіра до реалізації енергетичної стратегії, а
оскільки ми самі собі не довіряємо, то логічним кроком є не тільки відмова від
побудови майбутніх атомних станцій, але і закриття вже існуючих.
Необхідно активізувати контакти з постраждалими внаслідок аварії на
ЧАЕС, щоб максимально інформувати суспільство про всі ризики
використання «мирного» атома.
Учасники конференції рекомендують:
– органам влади, природоохоронним установам розглядати церкви та
релігії як важливих партнерів у спільному пошуку шляхів вирішення сучасних
екологічних проблем (на семінарах, конференціях, за круглими столами, в
тому числі і з міжнародною участю, та в реалізації практичних проектів);
– центральним і місцевим органам влади розглянути рішення
Міжнародної науково-практичної конференції «Відповідальність за Створіння
та енергетичні виклики сьогодення у Східній Європі» та сприяти подальшій
співпраці державних органів, наукових установ, церков та релігій,
громадських організацій у вирішенні екологічних проблем;
– підтримати ініціативу учасників Міжнародної науково-практичної
конференції «Екзо- та ендоекологічні аспекти здоров’я людини», що відбулась

105
8-9 квітня 2011 року на Закарпатті і присвячувалась 25-річчю Чорнобильської
катастрофи, щодо розроблення науковцями, громадськістю, експертами і
владою ґрунтовного державницького експертного документа – національної
доповіді «Уроки Чорнобильської катастрофи і екологічна безпека розвитку
України»;
– організаційному комітету опублікувати матеріали конференції окремою
збіркою, а також оприлюднити інформацію про конференцію у ЗМІ та в
наукових виданнях;
– розіслати рішення конференції настоятелям церков та релігій, НАУ,
НАН, Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді
України, Міністерству охорони навколишнього природного середовища
України, Міністерству палива та енергетики України, Міністерству у справах
надзвичайних ситуацій, Комітету в справах церков і релігій та Комітету
молоді, сім’ї і спорту;
– висловити подяку ієрархії і духовенству Католицької церкви в Україні,
Мукачівської греко-католицької єпархії за організацію важливого
міжнародного семінару, представникам Ужгородсько-Мукачівської
православної єпархії, Духовному управлінню мусульман України,
представникам науки, освіти, влади, природоохоронних органів і взагалі
представникам всіх суспільних рухів, світських інституцій та всім людям
доброї волі, які відгукнулись та взяли активну участь у роботі форуму.


Голова Комісії з екології і мігрантів
Римсько-католицької конференції єпископів України
єпископ Мукачівської дієцезії
Антал Майнек


Преосвященний владика Мілан Шашік
Мукачівський єпископ, Голова комісії в справах
екології Мукачівської греко-католицької єпархії


Вчений секретар конференції,
доцент
Олександр Бокотей

Share:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Email
WhatsApp

Залишити відповідь

Берегівські гімназисти вчаться спостерігати за птахами

Учні Берегівської гімназії «Опре Рома» відвідали волонтерський центр «Кожен може допомогти», щоб навчитися спостерігати за пернатими і ознайомитися з різноманітними конструкціями пташиних гнізд та годівниць.

Ековистава «Таємниця маленької сови» здобула перемогу в чотирьох номінаціях Всеукраїнського конкурсу

Екологічна вистава Закарпатського академічного обласного театру ляльок «Таємниця маленької сови» здобула перемогу в чотирьох номінаціях Всеукраїнського віртуального огляду-конкурсу «Прем’єри сезону».