Кажани… Ці таємничі володарі неба гідні подиву та захоплення. Оскільки вони єдині ссавці на планеті, які можуть літати в прямому сенсі цього слова, та за своїми здібностями навіть перевершують птахів і деяких комах. Ці тварини настільки цікаві і незвичайні, що для їх вивчення існує спеціальна наука – хіроптерологія.
Саме ознайомленню із кажанами та їх дивовижною здатністю орієнтуватися в просторі за допомогою ехолокації було присвячено заняття з учнями третього класу «Тавор» Ужгородського греко-католицького приватного ліцею «ТеоБенд». Його провела Ольга Величканич, завідувачка відділу біології та експериментальної роботи КЗПО «ПАДІЮН», експертка ІЕРС.
Під час заняття юні дослідники знайомилися із унікальними властивостями кажанів. Перша з них – це політ. Специфічна будова тіла кажанів сприяє тому, що вони оволоділи здатністю літати.
Друга оригінальна властивість – орієнтація в просторі, яку кажани здійснюють завдяки ультразвуковій ехолокації. Її суть полягає в здатності цих тварин не лише випромінювати сигнали, але й вирізняти відбиті хвилі серед суміші інших ультразвуків. За швидкістю повернення сигналу кажани визначають відстань до предмету (стовбура дерева чи крихітної комахи), а за характером – його точну форму і розміри. Вони використовують ехолокацію і під час полювання в повітрі на комах.
Ця їх здатність передбачає ще одну морфологічну особливість – наявність великих, а іноді й дуже великих вушних, раковин зі спеціальним шкіряним виростом – козелком, що відіграє роль концентратора звукових хвиль.
Кажани, як відомо, сутінкові тварини: на полювання вони вилітають після заходу сонця або з настанням сутінок. Лише деякі види полюють виключно вночі.
Всупереч поширеному переконанню, не всі кажани є вампірами, хоча багато з них мають доволі моторошний вигляд. Більшість з 1200 видів кажанів – хижаки, які живляться комахами та іншими дрібними тваринами. Але є серед них і нешкідливі вегетаріанці: приблизно 260 видів рукокрилих харчуються фруктами та іншою рослинною їжею.
Кажани – найбільш вразлива група ссавців, адже всі їхні види нашої фауни занесені до Червоної книги України, і тому потребують особливо уважного ставлення. Дітей змусив замислитися той факт, що саме люди та їх діяльність призвели до цього. Чисельність кажанів зменшується через такі причини:
- вирубування лісів;
- забруднення довкілля хімічними речовинами;
- переслідування і знищення тварин через поширені негативні міфи про них.
Детальніше ознайомитися із цікавим представником хіроптерофауни вуханем звичайним та використанням ним ехолокації діти змогли, виконуючи завдання «Нічні мисливці» дидактичних роздаткових матеріалів з теми «Кажани».
На згадку про цікаве заняття кожен учень отримав значок з кажанчиком і умовно став членом команди друзів кажанчиків, які будуть вивчати та охороняти цих тендітних симпатичних тваринок!
Захід відбувся в рамках співпраці Institute of Ecological and Religious Studies-IERS (керівник Oleksandr Bokotey) із Союзом охорони природи Німеччини (NABU Bundesverband, NABU International), керівник проєкту Ivan Tymofeiev (NABU) за підтримки VGP Foundation.
Ольга Величканич, експертка ІЕРС