ІЕРС та його діяльність

Інститут еколого-релігійних студій

Процес становлення Інституту протягом 12 років (з 2001 по 2012 роки) пройшов через ряд важливих етапів. В результаті реалізації ССЕЕ (Рада єпископських конференції Європи) унікального проекту (1999–2004 рр), метою якого було дослідження питання «екологічного покликання» християн, Римсько-католицька конференція єпископів України у 2000 році створила комісію з екології і мігрантів, а при Мукачівській греко-католицькій єпархії (що має статус sui juris) була у 2004 році створена Комісія з екології. Для організації роботи вищезгаданих комісій і покращення зв’язків із науковими та громадськими організаціями, владою, природоохоронними органами нами була у 2004 році створений Благодійний фонд «Церква і навколишнє середовище». Протягом останніх років тривав безперервний процес становлення Комісій по екології при РКЦ і МГКЄ, залучалися найкращі спеціалісти, викристалізовувалися напрямки роботи, визначалися завдання, були закладені основи формування екологічної бібліотеки і відеотеки, проведена значна кількість конференцій і міжнародних форумів, забезпечено видання відповідної релігійно-екологічної літератури. Оскільки більшість волонтерів, що сприяли розвитку роботи екологічних комісій при Церкві в Україні, були працівниками Ужгородського національного університету (УжНУ), то саме при цьому університеті, для кращої координації дій, з допомогою LMU (Університет Людовика Максиміліана, Мюнхен) і підтримки DBU (Німецький федеральний фонд із збереження навколишнього середовища) був створений Інформаційний центр (2009-2012 р.). Суспільні запити на роботу Інформаційного центру та підсумковий резонанс результатів його діяльності призвели до вдалого перетворення Центру в Інститут еколого-релігійних студій за підтримки Реновабіс.

На Інститут покладаються також завдання по виконанню комплексних досліджень проблем екологічних поглядів різних релігійних традицій, проведення дослідження взаємозв’язку освіти, екології, релігії, культури і екологічного виховання молоді та дорослих, вплив вмісту, форм, методів навчання і виховання на розвиток і формування екологічної свідомості людини у загальнокультурному контексті – як інтеграцію особистості з екологічною, професійною і духовною культурою.

Серед головних напрямків діяльності Інституту можна виділити такі:

– Розвиток пріоритетних наукових напрямків на межі екології і релігії;

– Вивчення міжконфесійного діалогу у питаннях збереження навколишнього середовища;

– Дослідження проблематики значення і впливу релігії у вирішенні глобальних екологічних викликів 21 століття;

– Виявлення шляхів і можливостей екологічного виховання, навчання і просвіти у різних соціальних інститутах (дошкільні установи, школи, ВУЗи, Церква, суспільні об’єднання);

– Підготовка кадрів, у тому числі і вищої кваліфікації, в області екологічного богослов’я;

– Дослідження, систематизація, поширення і використання у навчанні екотеологічних ідей християнських та інших духовних мислителів;

– Виявлення у священних релігійних текстах різних релігійних традицій ідей охорони природи і збереження довкілля;

– Підготовка і публікація спільних наукових робіт – статтей, монографій, підручників, посібників, спеціалізованих молитовників, програм учбових дисциплін (у друкованому і електронному вигляді);

– Проведення наукових конференцій, симпозіумів, семінарів, шкіл та інших наукових форумів з тематики Інституту;

– Впровадження практичних результатів сумісних наукових і науково-освітніх проектів у суспільну практику і учбовий процес.

– Бесіди-лекції зі священиками (спільно з екологами) для віруючих

– Екологічні кінолекторії на церковних парафіях;

– Мультимедійні презентації про відповідальне ставлення до природи у недільних школах;

– Екологічні екскурсії для дітей та дорослих на церковних парафіях;

– Екологічні велопробіги, велопоходи для  молоді та дітей, вело змагання;

У завдання Інституту входить також підтримка і розвиток наукових та ділових зв’язків з науковими, науково-освітніми установами і суспільними організаціями, як України, так і закордонних країн.

Серед основних здобутків команди Інституту є сприяння роботі Комісії з екології та мігрантів Римо-Католицької Церкви в Україні і Комісії з екології Мукачівської Греко-Католицької єпархії. Фахівці Інституту ведуть переговори і надають фахові консультації по створенню відповідних екологічних підрозділів при Духовному управлінні мусульман України; Закарпатській Реформатській церкві; Головному рабинаті Прогресивного юдаїзму Києва та України та при інших конфесійних напрямах в Україні.

Старт роботи Інституту еколого-релігійних студій в Ужгороді зумовлений в значній мірі вимогами часу, оскільки, згідно з даними Інституту Світових досліджень (World watch Institute), “зміна курсу”, тобто зміна політики світового співтовариства у напрямку до сталого розвитку, може тільки тоді мати успіх, коли релігії переглянуть і виправдають свою роль і відповідальність у своїх устремліннях. П’ять основних цінностей за Гарднером (Gardner, 2010), які можуть бути створені релігійними інституціями для гідного внеску до сталого розвитку:

  1. Здатність сформулювати нові космології.
  2. Моральний авторитет.
  3. Велике коло прихильників.
  4. Значні матеріальні ресурси.
  5. Здатність до побудови спільноти.

Проф. Маркус Фогт (Vogt, 2012) доповнив перелік цінностей Гарднера з позицій католицької та світської точок зору:

  1. Християнська Церква є найстаршим глобальним гравцем (global prayer) на Землі, вона управляє впливовим світовим інститутом і структурою; таким чином, вона має особливий обов’язок і можливість боротися за глобалізацію солідарності.
  2. Християнська антропологія не вимірює цінність людини спожитими або виробленими продуктами. Отже, вона може направити людей на скромне, справедливе і відповідальне поводження з цими продуктами. В азіатських релігійних традиціях аскетизм ще більш сильний, ніж у християнській традиції.
  3. Віра в Творіння має на меті не тільки звернення із закликом до моральності, але й сприяння засобам інформації, які прагнуть створювати і доносити поняття моральних цінностей, а також сприймають екологічну відповідальність як невід’ємну частину самоповаги людини. Нам необхідний не просто заклик до моральності, а нова космологія.
  4. Відмінна ознака християнської точки зору в питаннях екології – це її коріння в культурному і соціальному контекстах. Захист навколишнього середовища і захист людини становлять єдність у християнській етиці.

Діяльність Інституту еколого-релігійних студій, в першу чергу, поширюється на територію країн Східної Європи, оскільки тут після розпаду Радянського Союзу помітне значне збільшення числа віруючих людей і відповідно росте вплив Церкви. На відміну від Західної Європи, де Церква поступово втрачає позиції, у країнах Східної Європи рівень релігійності зростає і на сьогодні Церква має один з найвищих рівнів довіри в суспільстві. Церква потроху оговтується від спадщини тоталітарних часів, відновлює інфраструктуру, а найважливіше – відроджує богословські школи і будує школу екологічного богослов’я. Тому робота Інституту, в значній мірі, покликана посприяти суспільству на шляху переходу до сталого розвитку, залучивши найпотужнішу і найвпливовішу інституцію в Україні та Східній Європі.

Вважаємо необхідним відмітити важливий внесок у становлення і розвиток Інституту еколого-релігійних студій професора Маркуса Фогта (ЛМУ, Мюнхен), який, разом із своєю командою, протягом всього цього періоду надавав практичну допомогу у роботі Комісій з екології при Церквах України. Відмітимо також, що вся ця допомога базувалася на волонтерських засадах і заслуговує нашої глибокої подяки.

к.с\г.н Олександр Бокотей, співзасновник і Виконавчий директор Інституту еколого-релігійних студій, Україна.

Про нас розповідають:

Scroll to Top