Напередодні великодніх свят педагогами Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Ольгою Величканич і Ганною Андрусь було проведено майстер-клас із виготовлення писанки-зернівки для юннатів екоцентру і дітей співробітників Харківського державного агротехнологічного університету.
Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, символ весни, сонця, повернення природи до життя. Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду.
Період приходу весни, який у давні часи був справжнім святом для хлібороба, на території України припадає на квітень – початок травня. І ось у сиву давнину хлопці і дівчата, старі і малі – йшли до весняного лісу, де піснями й танцями, гаївками та хороводами славили воскресіння природи, її відродження і розквіт. Возвеличували життєдайну силу сонця як першооснови життя і вшановували один із головних символів цієї пори – яйце, з якого, як вважалось, і почалося життя на Землі. Розписували яйце символічними знаками, котрі згодом трансформувалися в орнамент. Так і виник звичай робити писанки.
Писанка виконувала роль оберега. Ця традиційна функція, як і найдавніший орнамент, частково збереглася й досі: трикутники, спіралі, клинці, трироги і свастики – все це знаки різних ритуалів і священних магічних чисел.
Старі люди кажуть: доки люди писатимуть писанки, доти у світі існуватиме любов. І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви. Кожна писанка – це окремий малесенький світ, маленьке диво, створене руками народного генія. Її дарували на знак перемир’я, побажання здоров’я, краси, сили, врожаю, застосовували як запобігання від стихійного лиха.
Хто б міг подумати, але цій традиції тисячі років. І цієї весни юні майстрині і майстри розпочали підготовку до великодніх свят із виготовлення писанок, а саме зернівок.
На початку майстер-класу діти прослухали інформацію про святкування Великодня в Україні і на Закарпатті, види писанок, значення зображуваних символів, розповіли про традиції підготовки та святкування в своєму регіоні.
Кожен із учасників майстер-класу отримав картонну основу яйцеподібної форми, яку прикрасив тими символами, які найбільше припали до душі. Більшість дітей виготовляли писанку для мами, тож зображували на ній символи-обереги, символи здоров’я та довголіття, добробуту, кохання. Для оздоблення використовували манну, кукурудзяну і перлову крупи, рис, гречку, пшоно, горох.
Працювали дружньо, творчо і завзято. Готовими роботами діти прикрасили великоднє деревце, попередньо подумки загадавши бажання, яке б вони хотіли, щоб збулося на Великдень.
Гадаємо, що більшість бажань була про мир, якнайшвидше завершення війни і повернення родин до рідних домівок.
Ольга Величканич, завідувачка відділу біології та дослідницько-експериментальної роботи ЗОЕНЦ.
Захід проведено у рамках співпраці Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру (https://www.facebook.com/zoenc.inform) з Інститутом еколого-релігійних студій (IERS) https://www.facebook.com/IERS.org.ua (керівник Олександр Бокотей https://www.facebook.com/alexander.bokotey) за підтримки Союзу охорони природи Німеччини (NABU https://www.facebook.com/Naturschutzbund/ , https://www.facebook.com/nabu.international/), координатор проєкту Ivan Tymofeiev https://www.facebook.com/ivan.tymofeiev).
Інформаційна служба IERS.