До комюніке Міжнародної конференції «Церква та НУО задля екоосвіти в національних парках», яка була проведена Інститутом еколого-релігійних студій (IERS) 03-05 листопада 2021 року в Національному природному парку “Синевир” у співпраці з Союзом охорони природи Німеччини (NABU) і за підтримки МЗС Німеччини (АА)
Конференція допомогла сфокусуватись на ключових особливостях екологічної освіти для дітей, що мешкають в малих громадах у сільській місцевості Закарпаття поруч або на території національних парків. Важливою компонентою в аспекті захисту природи тут є необхідність привернення уваги і залучення місцевих освітніх установ – дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, дитячих клубів чи гуртків – до місцевої проблематики, яку місцеві діти найкраще розуміють. Вони готові слухати про карпатський ліс та його різноманіття, про його значущість для довкілля, про місцеві річки, про “жителів” дерев та горищ, та про їхню взаємодію з людьми. А потім, завдяки своїх енергії та завзяттю, доносять це до дорослих, виступаючи своєрідними екологічними агітаторами, що самі поширюють роботу вчителів та вчених.
Інша важлива компонента – авторитет Церкви, місцевих священників та парафіяльних рад, які часто-густо є основним осередком громадської діяльності в селі, де кооперуються небайдужі та відповідальні люди. Релігійна етика містить не тільки цінності піклування про душу та власне тіло (що важливо під час епідемії коронавірусу, і обговорювалося як окрема тема), але й про свого ближнього, про громаду в цілому та врешті решт про Боже Творіння – тобто про природу, яку Бог подарував людині. Про це казали священики та богослови, що брали участь у конференції, про це казали активістки релігійних громад, які під впливом цього проекту та іншого нашого проекту “Молодіжна школа VGP” об’єднались в своєрідну мережу, що почала активну діяльність на Закарпатті у напрямку екологічного виховання дітей, допомагаючи Церкві та вченим реалізувати загальнолюдські цінності, що стосуються збереження природи.
Учасники проекту впевнені, що діти є найактивнішими та найціннішими медіаторами екологічних зусиль для українського села, також вони прийшли до висновку що місцеві парафії в сільській глибинці є найбільш організованими завдяки місцевим активістам та активісткам, які в межах своїх осередків допомагають прививати, разом з школами екоосвітні і ековиховні компетенції. А відтак спільні зусилля недільних та звичайних шкіл, дитячих садків та гуртків можна звести в решті-решт як своєрідні змагання територіальних та релігійних громад, які впроваджуватимуть в повсякденне життя методи за засоби збереження природи, організовуючи прибирання чи висадку дерев, налагоджуючи енергоефективність, відповідальне ставлення до відходів чи загалом дбайливого ставлення до навколишнього середовища – до рослин, тварин, річок тощо. Такі змагання «зелених парафій», за підтримки Церкви, можуть стати прикладом нарощування екологічних компетенцій місцевих територіальних громад загалом.
Проект “Жінки церкви на захисті природи Карпат” та своєрідний план змагань “Зелена парафія” вже активно обговорювались на конференції та на робочій групі проекту (Церква і НУО задля екоосвіти в нацпарках). Директори шкіл, методисти дошкільних закладів та національних парків активно домовляються про можливість впровадження напрацювань проекту – розмальовок, результатів проведеного конкурсу, розроблюваних методичних рекомендацій – у навчальні плани уроків, та пропанували представити їх на обласному та загальнодержавному рівнях. А споруджені за допомогою донаторів проекту – МЗС Німеччини та NABU – зелені класи стануть осередками, через які діти запрошуватимуться до еко-екскурсій та прикладних занять на територій національних парків, де вчителі отримають допомогу експертів парків, а самі заняття доповнюватимуться цікавими екскурсіями, екологічними таборами та сплавами. Всі ці плани зараз обговорюються учасниками та оформлюються в проекти. Тут ми покладалися на досвід молодіжного осередку NABU – Naturschutzjugend, та на досвід Міхаєля Фогеля (почесний президент ALPARC, голова опікунської ради Міжнародного відділу Союзу охорони природи Німеччини (NABU International)). Комісії з екології Католицької церкви та МГКЄ активно підтримуватимуть та поширюватимуть цей досвід – вони вже запропонували розпочати наступному літньому сезоні проект екоосвіти в християнських таборах. Тут вони хочуть використовувати як свої можливості, так і досвід Caritas Україна.
Представники Caritas, священики різних парафій, що були присутніми на конференції, і експерти ІЕРС, що брали участь у попередньому проекті “Молодіжна школа сталого розвитку Карпат, за підтримки VGP”, говорили про велику кількість запрошень тьюторів та шкільних викладачів, що організовували освітні заходи для дітей, провести такі самі заходи в інших селах та містечках, навіть в тих, що не входять до територій національних парків, але так само потребують екологічних знань та уваги до власних дітей.
Вихователі та представники місцевих парафій, які стали викладачами цього проекту, казали про існування великої кількості важкодоступних громад, віддалених від великих міст, яких майже не торкається сучасна екологічна освіта, а діти, що в них живуть, не мають майже ніякого доступу до екологічної та громадської активності. Деякі священики наголошували на необхідності роботи з представниками вразливих соціальних груп – пенсіонерами та інвалідами, і національних меншин – ромів, угорців, румунів, які могли б разом з дітьми залучитися до просвітницьких активностей.
Конференція дала можливість звести на одному комунікаційному майданчику велику кількість людей, які за своїм фахом чи покликанням вміють впроваджувати екологічну освіту та зацікавлені в цьому, а також дала можливість підготовити робочі матеріали та проектні пропозиції для подальшої співпраці та розвитку проекту.
Про важливість просування екологічних зусиль через громадську активність, про можливість громад гуртуватися для відстоювання своїх екологічних прав та потреб говорила Ребекка Хармс (заступник Голови Комітету з охорони навколишнього природного середовища депутат Європейського парламенту (2004-2019), старший радник проекту «Східне партнерство плюс» у Центрі ліберального модернізму, Партія Зелених, Німеччина) і Вільгельм Кульке (колишній спеціальний представник Федерального екологічного фонду Німеччини в Східній Європі).
Успіхи в лобіюванні розширення території “Смарагдової долини” та в підтримці рухів Save Borzhava та Free Svidovetc, що були підтримані Католицькою церквою та МГКЄ в минулих роках, повинні закріплюватися громадською активністю. Сторони погодилися, що подібні результати мають закріплюватися в нових освітніх та екологічних проектах.
Про важливість практичної складової екологічних просвітницьких заходів говорив директор східноєвропейських та азійських програм NABU Борис Тихомиров та менеджер проекту, керівник програм NABU Іван Тимофєєв, зазначаючи, що екоосвіта має найбільший ефект, коли вона поєднана с практичною діяльністю дітей, починаючи з прибирання територій та проведення уроків на природі, закінчуючи практичними ініціативами дітей зі збереження лісу, сортування сміття, очищення водойм, висадки дерев тощо.
Говорячи про це, учасники конференцій запланували кілька практичних заходів, до яких долучився виноградівський держлісгосп, а єпископи з МГКЄ і РКЦ висловили можливість про розповсюдження ініціативи висадження дерев до щорічної практики своїх Церков. До цього, як і до ідеї “зелених парафій” і розширення екологічної діяльності релігійних громад з великою цікавістю віднісся проректор Ісламського університету Духовного управління мусульман України (ДУМУ) Роман Ткачук.
Ідея співпраці релігійних навчальних закладів та громадських організацій та міжрелігійної співпраці в цьому напрямку може бути поширена на інші країни Східного Партнерства, де є схожі суспільні та екологічні обставини. Там авторитет церкви на активність НПО можуть бути поєднані з ініціативами фахівців-екологів та доповнені діяльністю місцевих громад. А напрацювання нашого гранту можуть бути мультипліковані на території Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії завдяки співпраці ІЕРС та IRCEF и завдяки впливу церков, що мають наддержавні міжнародні зв’язки. Про це говорили представники Міжрелігійного та громадського форуму Східної Європи, які є партнерами нашого проекту – вже зараз вони пропонували для мультиплікації проекти, які з одного боку готова підтримати церква:
- Interreligious Council for the Protection of Carpathians Nature;
- Debunking myths about COVID-19 as an actualization of the theme of protection of man and nature;
- Responsibility for Creation and the women of the Carpathians;
- Green Parish: adaptation and testing of European norms and principles;
- The Church and NGOs for ecological education of national and hard-to-reach minorities;
- Responsibility for Creation and waste in the Upper Tisza basin. Cooperation between the Church and NGOs to influence local communities;
- SDG Dialogue between the East and West in Ukraine;
- Innovative methods of environmental education and upbringing for children in rural areas of Transcarpathia;
- Church habitat tower in the Carpathian Mountains;
- Conscious handling of waste from an early age.
Представники церкви та НУО, відзначаючи екологічні просвітницькі календарі, замислилися над створення щорічної програми церкви, де за участі екологів-науковців громадські екологічні ініціативи для церкви поєднувались би з літургійними та богословськими складовими просвітництва. А сама Церква могла б запланувати собі на кожний рік низку громадських та релігійних активностей у співпраці з місцевими активістами та екологами, для постійної екологічної просвіти серед вірних де екологічна освіта дітей займала б найперше місце як найбільш дієвий напрямок для просвіти громад.
Інформаційна служба Інституту еколого-релігійних студій