У зв’язку з міфічно-забобонними і несправедливими обвинуваченням кажанів як «співучасників» пандемії коронавірусу саме вчасно, початком березня 2020 року стартував проект «Підвищення екологічної обізнаності місцевого населення шляхом спільного збереження кажанів в прикордонних районах Угорщини, Словаччини, Румунії та України» метою якого є спільний захист кажанів в рамках активних природоохоронних заходів, кампаній з інформування громадськості та популяризації передового досвіду серед місцевого населення прикордонних регіонів України, Угорщини, Словаччини та Румунії. Винороби Закарпаття повинні бути вкрай зацікавлені в підтримці рукокрилих, оскільки в раціон кажанів входять і шкідники винограду – такі як виноградний метелик і інші. Французькі виноградарі усіляко сприяють розширенню місць зимівлі та всебічному захисту кажанів, оскільки критично залежать від них. Більш детально про користь кажанів для виноробів у статті «Кажани – друзі виноробів», яку люб’язно переклала з французької співробітник Інституту еколого-релігійних студій, стипендіат Німецького екологічного фонду (DBU), Наталія Димань. Інформаційна служба Інституту еколого-релігійних студій
Кажани ― друзі виноробів
Ці дрібні ссавці поїдають виноградних метеликів, а значить, з’являється реальна перспектива щодо заохочення їхньої появи поблизу виноградників. Дружба між виноробами та кажанами стає дедалі тіснішою. Оскільки рукокрилі поїдають комах у кількості, що становить майже третину їхньої ваги (тобто до 3000 комах на одного ссавця щоночі). Тож чому б не спонукати їх оселитися поруч із виноградними лозами? Ця ідея набуває все більшого поширення у Франції.
Дослідження, проведене на 23 ділянках виноградників у 2017 році в Жиронді Аквітанською Лігою захисту птахів (LPO) спільно з бюро екологічних студій “Eliomys“ та Національним інститутом сільськогосподарських досліджень (INRA), фінансованим міжпрофесійною радою вин Бордо (CIVB), ― довело вперше на формальному рівні здатність кажанів харчуватися комахами евдеміди і “cochylis”. Метелики ― це шкідники винограду, які відкладають свої яйця в плоди, сприяючи утворенню гнилі. А отже, «у разі спалаху їхньої фертильності змушують виноградарів використовувати інсектициди».
Співробітництво
Дослідження показало, що кажани часто оселяються у виноградниках (на досліджених угіддях було виявлено 19 видів із 22 відомих у Жиронді). Значну частину їхнього раціону становлять метелики-шкідники (також звані «кластерними хробаками») разом із іншими комахами, такими як комарі. Цікавим фактом було те, що кажани збільшували свою мисливську активність у присутності шкідливих комах.
«Прекрасний приклад можливої співпраці між зацікавленими сторонами виноробної галузі, дослідниками та асоціаціями, для того щоб дозволити біорізноманіттю вповні грати свою роль у забезпеченні балансу, продуктивності і стійкості агросистем», ― стверджують автори дослідження. Залишається тільки оцінити вплив, що чиниться кажанами на популяції шкідників, збиток, що наноситься винограду, а також зробити висновок, чи достатньо метеликів з’їдають кажани, щоб обмежити використання пестицидів. «У нас ще багато питань, на які потрібно відповісти», ― зізнається Йохан Шарбоньє, науковий співробітник LPO. «В цьому році ми створили експериментальний пристрій, що дозволяє розкрити питання реальної ефективності кажанів. Поки ми перебуваємо на етапі аналізу даних, перш ніж цієї зими зможемо їх статистично проаналізувати».
Ящики для гніздування
На всій території Франції винороби намагаються залучити кажанів до поїдання шкідників на своїх виноградниках. Яскравими прикладами є провінції Жиронди, Шер та Сурі-ен-Во, недалеко від Сансерра, де виноградарі навесні встановили 150 ящиків для гніздування кажанів. У місцевостях Монбазіллака, Дордонь та Еро існує відділ, що постачає ящики для гніздування зацікавленим виноградарям і виноробам. У місцевості Ардеш мешкають 24 види кажанів із приблизно тридцяти, що представлені у Франції.
Спільно з LPO (Рон-Альп, Франція), Союз ардеських виноробів приступив до реалізації програми, спрямованої на заохочення присутності рукокрилих поблизу виноградників. Серед вжитих заходів: квітучі смуги між рядами виноградних лоз; догляд за живими огорожами і природними луками для розвитку мисливських угідь і, отже, продовольчих ресурсів; зменшення кількості інсектицидів; навчання і консультування виноградарів; встановлення ультразвукових реєстраторів для визначення представлених видів кажанів; адаптація ящиків для гніздування для кожного з них… «Очевидно, що багато ініціатив навколо цих питань процвітають у багатьох міських виноробних районах, однак, наскільки мені відомо, значного досвіду в глобальному масштабі не було зібрано, ― відзначає Йохан Чарбонье. ― Ми думаємо про те, як об’єднати цей досвід».
У будь-якому разі ці експерименти, безсумнівно, допомагають рукокрилим, що охороняються з 1976 року, популяції яких, за даними Національної обсерваторії біорізноманіття, скоротилася в метрополії Франції майже на 40% у період із 2006 по 2016 рік. Це пов’язано, зокрема, з урбанізацією, ремонтом будівель, використанням інсектицидів, світловим забрудненням та збільшенням числа вітрових електростанцій.
переклад з французької співробітник
Інституту еколого-релігійних студій,
стипендіат Німецького екологічного фонду (DBU),
Наталія Димань. Наталія Димань
Оригінал статті:
https://www.liberation.fr/